Законодавство ЄС передбачає комплексну систему управління водними ресурсами, вимагаючи від держав-учасниць створення відповідних адміністративних структур, розробки планів, здійснення моніторингу та контролю якості води. Крім того, законодавчо встановлено стандарти якості поверхневих та підземних вод, а для окремих видів водокористування (зокрема, питне водопостачання, купання) – нормативи викидів окремих забруднюючих речовин (нітратів чи небезпечних речовин), технологічні стандарти (зокрема, для очищення міських стоків).
Рада Європейського Союзу (ЄС) ще в 1998 р. надала Директиву 98/83/ЄС про якість води, призначеної для споживання людиною. Метою цієї Директиви є захист людського здоров’я від шкідливих впливів будь-якого забруднення води, призначеної для споживання людиною, шляхом забезпечення її безпечності та чистоти. Згідно зі ст.4 Директиви безпечність та чистота питної води забезпечуються відсутністю в ній будь-яких мікроорганізмів та паразитів, будь-яких речовин, які, у сукупності або концентрації, становлять потенційну загрозу здоров’ю людини, та відповідає мінімальним вимогам стандартів якості питної води, що наведені в ст.5 Директиви. Параметричні значення цих стандартів повинні дотримуватися, зокрема, у випадках, коли вода постачається з цистерн, у пункті, в якому вона з’являється з цистерни (ст.6). Директивою (ст.7) передбачається здійснення постійного моніторингу якості питної води з метою перевірки її відповідності параметрам стандарту. Стандарти якості води включають мікробіологічні і хімічні параметри, їхні параметричні значення та одиниці виміру, індикатори параметрів (кольоровість, запах, присмак, каламутність, водневий показник (рН) та ін.). Параметри радіоактивності включають концентрацію тритію і загальну дозу іонізуючого опромінювання та їхні параметричні значення.
ЄС з 2002 р. почав здійснювати Глобальну водну ініціативу «Вода для життя – здоров’я, благополуччя, економічний розвиток та безпека». Вона передбачала завершення у 2005 р. підготовку в державах ЄС планів управління водними ресурсами та їх ефективного використання і скорочення до 2015 р. удвічі частки населення, що не має можливості використовувати безпечну питну воду.
У 2008 році була прийнята Директива Європейського Парламенту та Ради 2008/1/ЄС від 18 січня 2008 року щодо комплексного запобігання та контролю за забрудненням, метою якої є досягнення комплексного запобігання та контролю забруднення, спричиненого видами діяльності, включеними до Додатку І. Вона встановлює заходи, розроблені для запобігання, або, коли це неможливо, зменшення викидів у повітря, воду та ґрунт, спричинених вищевказаними видами діяльності, включаючи заходи щодо відходів, з метою досягнення високого рівня захисту навколишнього природного середовища в цілому.