Морський транспорт - Правове регулювання в Україні

Україна є морською державою, тому має надзвичайно сприятливі передумови для розвитку морського транспорту, оскільки на півдні її територію омивають води Чорного та Азовського морів, які практично не замерзають і з'єднуються з Середземним морем через протоку Босфор, Мармурове море і протоку Дарданелли. Основу морського транспорту України становлять Чорноморське (ЧМП), Азовське (АМП) та Українсько-Дунайське (УДП) пароплавства, що володіють транспортним флотом сумарною вантажністю 5,2 млн. тонн і пасажирським флотом на 9,9 тис. місць. На території України розташовані 18 портів, найважливішими з яких є Одеса, Ізмаїл, Іллічівськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч, Маріуполь, Бердянськ, до яких належать 175 перевантажувальних комплексів та 8 судноремонтних заводів. Через порти Чорного й Азовського морів здійснюються зовнішньоекономічні зв'язки країни, які впливають як на обсяги, так і на структуру зовнішньої торгівлі—торгівлю товарами та послугами. Основними експортними вантажами є кам'яне вугілля, залізна руда, кокс, чорні метали, ліс, цукор, хімічні продукти тощо; імпортними — машини, устаткування мінерально-сировинні ресурси та ін.

Основним кодифікованим актом, що регулює відносини у цій сфери в Україні є Кодекс торговельного мореплавства 1995 року. Він регулює правовідносини, пов'язані з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Проведення державної політики у галузі морського і річкового транспорту здійснює Державна адміністрація морського і річкового транспорту, Положення якої, затверджено Кабінетом Міністрів України.
Низка нормативних актів стосується такої серйозної проблеми як безпека судноплавства:

• Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, затверджене наказом Міністерства транспорту України від 20.11.2003 р. № 904;
  
• Правила контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 17.07.2003 р. № 545;
  
• Правила судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16.02.2004 р. № 91;
  
• Інструкцію про порядок здійснення контролю за виконанням судноплавними компаніями України нормативних актів з питань безпеки судноплавства, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.11.2004 р. № 1048 та інші.
  

Однак, безумовно, розвиток законодавчої бази держави продовжується, оскільки ефективне функціонування морського транспорту є необхідною умовою становлення України як морської держави, сталого розвитку її транспортного комплексу та економіки в цілому. У зв’язку з цим, було схвалено Стратегію розвитку морських портів України на період до 2015 року метою якої є створення умов для досягнення у найближчій перспективі морськими портами України рівня розвитку, необхідного для забезпечення їх функціонування як повноправних суб'єктів міжнародної транспортної системи, а також задоволення потреб економіки України у транспортному сервісі.

З метою забезпечення належних умов міжнародних морських транспортних перевезень Україна уклала низку двосторонніх угод про морське торговельне судноплавство та морські перевезення, зокрема, з Литовською Республікою, Францією, Ізраїлем, Іраном, Болгарією, Туреччиною, Словенією та іншими державами. Крім того відповідні відносини врегульовано також в Угоді про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами.