Юридична консультація онлайн

Лідія Михайлівна, 11.11.2010

Доброго дня Лідіє Михайлівно, якщо ваша невістка більше шести місяців не проживає в даній квартирі, то відповідно до статті 3 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації" - це не її місце проживання, а отже, вона має знятись з реєстрації. Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням)- ст. 7 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації". Якщо особа не знялась з реєстрації самостійно, що є прямим порушенням законодавства, то варто зробити запит до органу реєстрації за новим місцем проживання особи з метою підтвердження її проживання за новою адресою, а також з метою її подальшої реєстрації за цією адресою, що призведе до зняття особи з реєстрації за її попереднім місцем реєстрації. Якщо попередні два шляхи дій не призведуть до зняття з реєстрації особи, наступним кроком варто подавати позов до суду з вимогою позбавлення права користування на законних підставах. Такий шлях зняття з реєстрації передбачено ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації". Отже, Вам слід зробити так: 1) направити запит до органу реєстрації за новим місцем проживання невістки щодо: - встановлення факту та строку її проживання за новою адресою; - щодо зміни реєстрації даної особи, якщо строк такого проживання перевищує 6 місяців. ( Надіслати поштою: цінний лист з описом.) 2) направити через 4-5 днів після виконання п. 1 попередження беспосередньо особі про необхідність зміни її реєстрації. (Надіслати поштою: рекомендований лист.) 3) у випадках відсутності відповідей на такі дії- подавати позов до суду

Ірина, 11.03.2010

Доброго дня! Якщо Ви зареєструвалися як фізична особа-підприємець після виходу на пенсію, Ваша пенсія не зменшиться.

Виталий, 17.02.2010

Для зручності, Ваше запитання слід розмежувати на два підпитання.

Оподаткування фізичних осіб-підприємців (приватних підприємців), що вибрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок):

Згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» фізична особа-підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування – сплата єдиного податку, сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів (сплаченого єдиного податку) перераховує до Пенсійного фонду 42 відсотки від сум єдиного податку. Тобто якщо Ваш єдиний податок становить 200 грн. то з них 84 грн. перераховуються на рахунок Пенсійного фонду України.

Варто зазначити, що у період з 1 травня до 28 вересня 2009 року діяла Постанова КМУ «Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» №366 від 14.04.2009 року відповідно до якої фізичні особи-підприємці доплачували у Пенсійний фонд України різницю між мінімальним страховим внеском (207,5 грн. у травні та червні, 209,16 грн. у липні – вересні) та внеском до Пенсійного фонду відрахованим від єдиного податку (42%). Наприклад підрахуємо доплату за червень 2009 року:

1) Вирахуємо мінімальний страховий внесок:

• мінімальна заробітна плата, у цей період, становила 625 грн.;
• Нарахування до пенсійного фонду 33,2 %;

Отже, мінімальний страховий внесок до Пенсійного фонду становить: 625 грн. х 33,2 % = 207,5 грн.

2) Вирахуємо внесок до Пенсійного фонду, що вираховується з єдиного податку:

• наприклад, єдиний податок у нас становить 200 грн.;
• відрахування до Пенсійного фонду становить 42%;

Отже, відрахування до Пенсійного фонду становить: 200 грн. х 42 % = 84 грн.

3) Вираховуємо доплату:

• мінімальний страховий внесок до Пенсійного Фонду 207,5 грн.;
• відрахування до Пенсійного фонду від сплаченого єдиного податку 84 грн.

Отже, доплата в Пенсійний фонд за червень місяць становить: 207,5 грн. - 84 грн. = 123,5 грн.

Однак, 28 вересня 2009 року Окружним Адміністративним Судом міста Києва № 2а-4456/09/2670 визнано Постанову КМУ № 366 від 14.04.2009 р. незаконною та скасовано з моменту її прийняття. Тобто на сьогодні доплати до Пенсійного фонду встановлені Постановою №366 від 14.04.2009 року скасовано.

Отже, Ви сплачуєте лише 200 гривень єдиного податку з них 42% (84,00 грн.) відраховується до Пенсійного фонду України. Ніяких додаткових розрахунків проводити Вам не потрібно, лише вчасно сплачувати єдиний податок.

Оподаткування фізичних осіб (найманих працівників):

Відповідно до абз. 1 частини четвертої ст. 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, сплачують до Пенсійного фонду 2 % від сукупного оподаткованого доходу. Тобто працюючи на державному підприємстві при нарахуванні Вашої заробітної плати бухгалтерія підприємства буде вираховувати з неї усі необхідні податки та збори, з яких 2 % збору до Пенсійного фонду України.

Одночасно працюючи на державному підприємстві та здійснюючи підприємницьку діяльність, як фізична особа-підприємець Ви сплачуєте 200 грн. єдиного податку (або менше в залежності від виду діяльності, який Ви оберете та від місця реєстрації) та від Вашої зарплати відраховують всі податки та збори так як і раніше. Тобто після реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи у Вас виникнуть додаткові витрати, лише у вигляді єдиного податку. Але варто пам’ятати, що вразі перевищення Вашої виручки від підприємницької діяльності протягом року більше ніж 500 тис. грн. потрібно буде перейти на загальну систему оподаткування.

З приводу реєстрації та діяльності (супроводу) фізичної особи підприємця наше підприємство готове надати Вам допомогу.

Дмитро, 12.01.2010

Дмитре, Ваше питання є дуже актуальним сьогодні. Згідно з п.2 ч.1 ст. 49 та ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV ( 1058-15 ), виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном. Як виняток, пенсія виплачується тільки в тому випадку, якщо Україна уклала міжнародну угоду про здійснення таких виплат з країною, де постійно проживає пенсіонер. Проте, 7 жовтня 2009 року Конституційний Суд України визнав дані положення Закону неконституційними і такими, що втратили чинність. Саме тому, Ваші батьки мають право на отримання пенсії незалежно від того чи укладений відповідний договір між країною Вашого проживання і Україною, чи ні.

Микола Петрович, м . Київ, 17.12.2009

Відповідно до чинного українського законодавства, якщо торговельна марка, яка містить або складається з географічного зазначення, використовується тривалий час, має вагому репутацію та відома серед споживачів, то в такому випадку власник прав на зареєстровану торговельну марку може заборонити зареєструвати таке географічне зазначення. Або, якщо воно буде зареєстровано, він має право через відповідні органи влади анулювати таку реєстрацію.

Марина., 17.12.2009

Шановна пані Марино, українським законодавством, а саме статтею 36 Кодексу законів про працю України, передбачено вичерпний перелік підстав для припинення трудового договору. У разі якщо Ваш працівник працює не за контрактом, а за безстроковим трудовим договором (що найчастіше практикується на малих підприємствах), я б порадив Вам звернути увагу на пункт 1 частини першої статті 36, а саме звільнення за угодою сторін. Оскільки з моменту виходу працівника з відпустки (25.11.09) до моменту розірвання трудових відносин (01.12.09) залишається лише шість дні. Отже, звільнити у зв’язку зі змінами у виробництві (пункт 1 частини першої статті 40), або за власним бажанням (стаття 38), у разі якщо працівник погоджується, – неможливо, для першого варіанту потрібно два місяці, для другого два тижні. Звільнення за угодою (згодою) сторін не одмежується будь-якими термінами, звільнення працівника можливе вже з наступного дня після підписання угоди. Як висновок звільнення за угодою сторін є самим дієвим і самим швидким виходом із ситуації, що склалася.