Охорона географічних зазначень і найменувань

Останнім часом європейські винороби зазнають дедалі більшого конкуренційного тиску з боку виробників з Нового Світу. Саме тому, питання охорони географічних зазначень і найменувань, на якій побудовано маркетингові стратегії європейських компаній, виносяться на переговори між ЄС та третіми країнами.

Питання охорони географічних зазначень є одним з важливих домовленостей про торгівлю вином, яких було досягнуто між ЄС та Швейцарією (в рамках Угоди про торгівлю сільськогосподарськими товарами), балканськими країнами (в рамках Угод про асоціацію та стабілізацію), Чілі (в рамках Угоди про асоціацію), Кореєю (в рамках Угоди про вільну торгівлю). Положення щодо охорони географічних зазначень і найменувань міститься і в окремих Угодах про торгівлю вином, які ЄС підписав з США та Австралією. Основну увагу в цих Угодах приділено врегулюванню конфліктних випадків у зв’язку із використанням географічних зазначень однієї сторони угоди виноробами іншої договірної сторони.

У переговорах між Україною та ЄС мова йде не лише про використання таких класичних назв продукції як "шампанське" та "коньяк", а й "портвейн", "мадера", "херес" та "кагор". Також існує конфлікт між назвами українських торгівельних марок та європейськими географічним зазначенням (наприклад, ТМ "Котнар" і румунська місцевість Cotnari).

Беручи до уваги значення цих назв для українського ринку виноробної продукції, Україна не може погодитися із введенням автоматичної заборони використання цих назв відповідно до правил ЄС. Відтак, в рамках переговорів з ЄС щодо вільної торгівлі, українські переговірники повинні забезпечити національним виробникам права, подібні до тих, що передбачено у Статті 6 Угоди про торгівлю вином між ЄС та США.

Згідно з цією Статтею, американські виробники можуть і надалі використовувати окремо визначені в Угоді європейські географічні найменування (у тому числі "Шампань") для позначення бренду чи вина, за умов, що ці виробники використовували подібну назву до того, як було підписано Угоду. В контексті України це можуть бути "Київський завод шампанських вин" та Херес від "Массандри".

Втім, проблема охорони географічних зазначень та найменувань української виноробної продукції є лише вершиною айсбергу. Адже, зі вступом України до Світової організації торгівлі та майбутнім створенням зони вільної торгівлі з ЄС, український ринок вина стає частиною світового виноробного ринку, де конкуренція стає дедалі суворішою.

Тому, з метою інформування національних виробників вина та інших харчових продуктів, Європейська правова група представляє  список зареєстрованих географічних зазначень окремих країн Європейського Союзу, розроблений нашими фахівцями у сфері інтелектуальної власності на основі офіційних даних.