Ринок нафти і газу - Правове регулювання в ЄС

Завдяки легкості використання, розвинутій системі постачання та розподілу і більш значній екологічній прийнятності, газ у порівнянні з нафтою та вугіллям, зайняв стійки позиції майже у всіх секторах використання енергії. Протягом минулого десятиліття, використання природного газу в країнах ЄС зростало високими темпами. Це пояснюється, як вимогами до зменшення викидів у навколишнє середовище, так і збільшенням запасів та постачань природного газу через трубопроводи з Алжиру, Норвегії та Росії. Разом з цим, значну перспективу мають постачання скрапленого газу в країни ЄС з Нігерії, Трінідаду та країн Близькосхідного регіону (Іран та Катар).

Що стосується нафти, то вона є і на найближчий час матиме значну долю у споживанні енергії, навіть не зважаючи на нафтові кризи. Найбільшим її споживачем є транспорт (більш половини її загального використання). Виснаження власних запасів нафти веде до збільшення залежності від зовнішніх постачань, а можливості їх диверсифікації обмежені. Біля 70% світових запасів нафти належать країнам ОПЕК. До 2020 року ці країни будуть покривати до 50% попиту країн ЄС. Таким чином, надійність нафтових постачань буде в значному визначатися становищем на світовому ринку нафти.

Діяльність Європейського Співтовариства у сфері енергетики базується сьогодні на підпункті «u» пункту 1 статті 3 Договору про заснування Європейського Співтовариства. Відповідно до якого одним з напрямків діяльності Співтовариства є «заходи в сфері енергетики».

На рівні країн-членів ЄС питання щодо ринку газу регулюються Директивою 2003/55/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2003 року про загальні правила внутрішнього ринку природного газу та про скасування Директиви 98/30/ЄС (2003/55/ЄС) встановлює загальні правила транспортування, розподілу, поставки і зберіганні природного газу. Вона містить правила, пов’язані з організацією і функціонуванням сектору природного газу, доступу до ринку, критеріїв і процедур, що застосовуються для надання дозволів на транспортування, розподіл, поставку і зберігання природного газу і використання систем.

Основним актом, який регулює ринок нафти в Європейському Союзі є Директива Ради 2006/67/ЄС від 24 липня 2006 року, що передбачає зобов’язання держав-членів зберігати мінімальні запаси непереробленої нафти та/або нафтопродуктів.