Промислове забруднення - Правове регулювання в ЄС

Основним документом, який встановлює нормативи на викиди для спалюючих установок в Європейському Союзі є Директива 2001/80/ЄС про обмеження викидів деяких забруднюючих речовин в атмосферу з великих спалювальних установок, яка націлена на зменшення закислення, приземного озону і твердих частинок шляхом контролю емісії діоксиду сірки (SO2), окисів азоту (NOx) і твердих частинок від великих спалювальних установок. Ця директива вводить обмежувальні рівні емісії для спалювальних установок понад 50 МВт теплової енергії на твердому, рідкому та газоподібному паливі з урахуванням передових технологій спалювання та зменшення викидів. У Директиві 2001/80/ЄС як існуючі спалювальні установки визначено ті, які побудовано до 1 липня 1987 року. Установки, які було введено в експлуатацію з 1 липня 1987 року, з метою застосування різних нормативів на викиди забруднюючих речовин поділено на ті, що введено в експлуатацію до 27 листопада 2003 року, і ті, що введено в експлуатацію після цієї дати. Для існуючих спалювальних установок Директива 2001/80/ЄС надає два варіанти істотного скорочення емісій забруднюючих речовин: або застосування нормативів викидів, або включення до національного плану скорочення емісій, який було складено кожною країною-членом ЄС до 27 листопада 2003 року.

В плані визначено цільовий рівень емісій діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу за умови застосування директивних нормативів викидів до всіх установок, які працювали у 2000 році. Від таких заходів звільняються установки з обмеженням терміну експлуатації до 31 грудня 2015 року з обмеженням строку роботи в період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2015 року у 20 тис. годин. Також менш жорстке обмеження на викиди діоксиду сірки (800 мг/нм3) передбачене для установок пікового навантаження з номінальною тепловою потужністю від 400 МВт, які будуть працювати менше ніж2000 годин щорічно до 2015 року і менше ніж 1500 годин щорічно з 2016 року. Виняток становлять установки, що введено в експлуатацію з 27 листопада 2003 року.

Також в країнах Європейського Союзу нові виробничі проекти, що підпадають під дію Директиви ЄС від 24 вересня 1996 року 96/61/ЄС «Щодо всеохоплюючого запобігання і контролю забруднень», в обов’язковому порядку мають отримувати комплексні природоохоронні дозволи ще до початку будівельних робіт. В 2008 році була прийнята нова редакція вищезазначеної директиви, яка включає всі поправки внесені з 1996 року. Комплексний дозвіл у відповідності до положень Директиви означає, що питання викидів в атмосферу, скидів в воду, землекористування, а також ряд інших екологічних питань мають розглядатися в сукупності. Таким чином контролюючі органи мають забезпечити високий рівень захисту навколишнього природного середовища. За порушення вимог встановлених комплексними дозволами на порушника може накладатися цілий ряд законодавчих санкцій, зокрема повідомлення про примусове виконання, позбавлення або призупинення дозволу, адміністративні штрафи, а також судове переслідування.