У господарському комплексі України електроенергетика відіграє дуже важливу роль. Близько половини всього первинного палива (вугілля, нафта, газ, уран), що його має чи одержує з інших держав Україна, а також енергія окремих річок використовується для виробництва електроенергії та теплоенергії. Електроенергетика – одна з найдавніших галузей народного господарства України. Вона забезпечує всебічний науково-технічний прогрес у всіх без винятку виробництвах, поліпшує умови праці і побуту.
Розвиток електроенергетики, будівництво потужних електростанцій спияють створенню нових промислових вузлів. Окремі галузі промисловості територіально наближені до джерел дешевої електроенергії.
Електроенергію в Україні виробляють теплові (ТЕС) , гідравлічні (ГЕС) , гідроакумулятивні (ГАЕС) та атомні (АЕС) станції. У перспективі набуде поширення використання екологічно чистої енергії Сонця і вітру. Потужність електростанцій України -- 54,0 млн кВт.
Впродовж багатьох десятиліть в Україні основна увага у сфері енергетики приділялася кількісному збільшенню виробництва, проте питанням економного використання енергоресурсів та переходу до моделі сталого розвитку економіки увага майже не приділялася. На сьогодні у сфері енергетики України існує цілий комплекс проблемних питань, серед яких незадовільний стан частини енергетичних об’єктів, зокрема систем транспортування енергетичних продуктів, високе техногенне навантаження на довкілля, а також висока енергоємність економіки. Високий рівень енергоємності обумовлений значним технологічним відставанням України у більшості галузей економіки.
Україна має величезний потенціал енергозбереження. Рушійною силою енергетичної політики країни є сильне бажання покращити внутрішню енергетичну безпеку та знизити імпорт природного газу. Незважаючи на це, Україна досі значною мірою залежить від недиверсифікованого імпорту енергоносіїв, який задовольняє майже половину її внутрішніх енергетичних потреб. Ця залежність підвищує ризик для безпеки постачання. Висока енергоємність також робить українську економіку вразливою до цінових змін та знижує її конкурентноспроможність. У той же час країна є ключовим елементом до енергетичної безпеки Європи. Транзит є дуже важливим для України, а транзит через Україну важливий для Європи. Завдяки своєму географічному положенню Україна відіграє велику роль у забезпеченні енергетичних потреб Європи: 84% російського газу до Європи постачаються транзитом через Україну трубопроводом. Фактично Україна є найбільшої газотранзитною країною у світі за обсягами, і основні маршрути транзиту нафти проходять через її територію.
Ефективність не лише являє собою єдину найкращу можливість покращення енергетичної безпеки для України, але вона також є життєво необхідною для зростання і розвитку країни, особливо під час зростання цін на енергоресурси. Ціни, що відображають витрати, необхідні для модернізації енергетичної інфраструктури, що застаріває, і для стимулювання підвищення ефективності.
Також варто підкреслити, що Україна оголосила своєю метою приєднання до Угоди про енергетичну спільноту, яка поширює законодавство ЄС на ринки електроенергії та газу для країн, що не є членами ЄС. Для реалізації такої мети необхідні кардинальні реформи паливно-енергетичного комплексу України, а також необхідно привести у відповідність положення національного законодавства до законодавства ЄС.