Автомобільний транспорт - Правове регулювання в Україні

Автомобільний транспорт в Україні перевозить близько 20% вантажів і понад 70% пасажирів. Сьогодні на ринку автомобільних перевезень працюють 56,4 тисячі ліцензованих перевізників, у яких нараховується 185,9 тисяч автомобілів. Автостанційна мережа України налічує 827 автостанцій. В Україні внаслідок рівнинного рельєфу склалися дуже сприятливі умови для розвитку автомобільного транспорту. Загальна довжина автодоріг 170 тис. км, утому числі з твердим покриттям — 164,2 тис. км. Найважливішими автомагістралями є: Київ—Житомир—Рівне—Львів, Київ—Полтава—Харків—Дебальцеве, Київ—Умань—Одеса, Львів—Мукачеве, Харків—Новомосковськ—Запоріжжя—Сімферополь, Львів—Ужгород. Міжнародне значення мають магістралі: Москва—Київ, Москва—Харків—Сімферополь тощо.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами та організаціями економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, задоволення потреб автомобільного транспорту у паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах. Однак, основним органом, який реалізує державну політику у сфері перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є Державна адміністрація автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України.

Законодавство України стосовно автомобільного транспорту спрямовано на: забезпечення балансу інтересів держави, органів самоврядування, користувачів транспортних послуг та транспортних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності; забезпечення якісного та безпечного функціонування автомобільного транспорту; розвиток та удосконалення нормативної бази діяльності автомобільного транспорту; охорону довкілля від шкідливого впливу автомобільного транспорту та ін.
Найважливішими правовими актами національного законодавства можна назвати:

• Закон України "Про транспорт" від 10 листопада 1994 року № 232/94, що визначає правові, економічні, організаційні та соціальні основи діяльності транспорту.
• Закон України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, що регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
• Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року № 22, який визначає загальні засади організації та діяльності автомобільного транспорту.
• Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 6 квітня 2000 року № 1644/ІІІ.
  
• Закон України «Про автомобільні дороги» від 8 вересня 2005 року № 2862-ІV, що визначає правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.
• Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 pоку № 1306 „Про Правила дорожнього руху”
  
• Постанова Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 456 „Про затвердження Програми забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів”, метою якої є забезпечення безпеки дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, дотримання екологічних вимог експлуатації транспортних засобів та поглиблення інтеграції в транспортну мережу Європейського співтовариства шляхом здійснення комплексу взаємопов'язаних заходів.