Автомобільний транспорт - Правове регулювання в ЄС

Нещодавно Європейська комісія опублікувала повідомлення про те, як розвиватиметься транспорт протягом найближчих 10 років. Вирішальний вплив на галузь нададуть такі фактори, як старіння суспільства, міграція і внутрішня мобільність, доступність джерел енергії, урбанізація і глобалізація, а також проблеми з навколишнім середовищем. Зокрема, Єврокомісія зазначає, що до 2060 року 30% населення Європи будуть складати люди у віці понад 65 років (зараз - 17%). Тому важливість безпечного транспорту, призначеного в тому числі і для обслуговування пасажирів з обмеженою рухливістю, істотно зросте. Очікується збільшення мобільності робочої сили, в тому числі і за рахунок міграції населення.

У той же час кількість транспортних засобів в країнах, що різко зросте в міру росту населення і розвитку їх економіки - згідно з деякими дослідженнями, до 2050 року на дорогах усього світу буде більше трьох мільярдів автомобілів (зараз - 700 млн.). У сукупності з очікуваним зростанням цін на нафту це вимагає зовсім іншого підходу до транспортної політики як в ЄС, так і в усьому світі.

Загалом, основною метою ЄС є створення простору без внутрішніх кордонів, на якому відбувається вільне переміщення робочої сили, товарів, послуг і капіталів. Відносно автомобільного транспорту, це означає можливість вільного надання транспортних послуг у пасажирському та вантажному сполученнях національними чи міжнародними перевізниками (операторами) та можливість доступу споживачів до ринку цих послуг на території всього ЄС. Втіленням ідеї спільного транспортного ринку з правової точки зору проводиться шляхом видання нормативних актів щодо уніфікації правових відносин усіх державах-членах ЄС, а також шляхом дотримання загальноєвропейських угод і конвенцій, до яких приєдналися ці країни.

Найважливішим завданням правового регулювання автомобільної галузі є створення вільного ринку перевезень у межах ЄС та умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг. Таким чином, із зростом значущості автомобільного транспорту, як галузі, зросла і роль належного правового регулювання в ЄС. Наразі, основними актами є:

• Регламент Ради (ЄЕС) № 684/92 від 16 березня 1992 року про загальні правила міжнародних перевезень пасажирів автобусом, який застосовується до міжнародних перевезень пасажирів міжміськими та міськими автобусами, що здійснюються на території Співтовариства найнятими перевізниками або самостійними перевізниками, офіційно зареєстрованими на території держави-члена відповідно до законодавства останньої та використовуючи зареєстровані в цій державі-члені транспортні засоби, здатні, відповідно до типу конструкції та обладнання, перевозити більше дев’яти осіб — враховуючи водія — та призначених для цієї мети так само, як і для переміщень порожніх транспортних засобів у зв’язку з такими перевезеннями.
• Регламент Ради (ЄЕС) № 881/92 від 26 березня 1992 року з питань доступу до ринку перевезень товарів автодорожніми шляхами в межах Співтовариства на або з території держави-члена або прохід через територію однієї або більше держав-членів, який застосовується до міжнародного перевезення вантажів дорожнім транспортом за наймом або за винагороду для рейсів, які здійснюються у межах території Співтовариства
• Регламент (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року щодо гармонізації відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламенту Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄC) № 2135/98, і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, затверджує правила щодо часу руху, перерв та часу відпочинку для водіїв, задіяних в перевезеннях товарів та пасажирів на автошляхах з метою гармонізації умов конкуренції серед різних видів перевезень всередині країни, особливо що стосується дорожньо-транспортного сектору, та покращення умов праці та дорожньої безпеки.
• Директива Ради 96/26/ЄС від 29 квітня 1996 року про допуск до роботи операторів вантажних автомобільних перевезень та пасажирських автобусних перевезень і взаємне визнання дипломів, сертифікатів та інших документів, що підтверджують формальну кваліфікацію, з метою сприяння реалізації цими операторами права на свободу підприємництва в національних та міжнародних транспортних операціях.
• Директива 2008/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 вересня 2008 року щодо внутрішніх перевезень небезпечних вантажів, яка поширюється на перевезення небезпечних вантажів дорогою, залізницею або внутрішніми водними шляхами в межах або між державами-членами, в тому числі діяльність із завантаження та розвантаження, перевантаження на або з іншого виду транспорту та зупинки, що є необхідними за умов перевезення.